Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Що потрібно для того, аби усиновити дитину?

Усиновлення – це непросте рішення, яке передбачає не менш складну систему. Процедура усиновлення включає в себе чимало етапів, які мають пройти майбутні батьки. Про це та інші важливі моменти ми поспілкувалися з начальником Служби у справах дітей закарпатської ОДА Світланою Якімеліною.

Відзначимо, що усиновленню підлягають діти-сироти та певна частина категорії дітей позбавлених батьківського піклування. Не підлягають усиновленню діти, чиї батьки перебувають у місцях позбавлення волі – вони не ставляться на облік із метою усиновлення. Не можуть бути усиновлені й діти, які рішенням суду відібрані від батьків, але батьки не позбавлені батьківських прав.

Іноземні громадяни не мають право усиновити дитину, яка перебуває на обліку менше року. Зокрема, діти до 5-ти років теж не підлягають усиновленню іноземними громадянами. Винятки можуть бути у випадках, коли дитина хвора або якщо іноземці усиновлюють декілька дітей з однієї родини.

Пані Світлана повідомила нам і статистичні дані. Станом на 25 вересня нинішнього року на обліку служб у справах дітей області перебувають 2128 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 549 дітей підлягають усиновленню, з них 486 віком від 6 років і старше. Більшість діток знаходиться під опікою в сім’ях родичів – близько 67%, решта перебувають у дитячих будинках сімейного типу (яких в області нараховується 48), прийомних сім’ях та інтернатних закладах.

Так, упродовж 9 місяців поточного року в області усиновлено 37 дітей: 28 – громадянами України, 9 – іноземними громадянами. Вдалося зберегти родинні стосунки 13 дітям із 6 сімей, 1-й дитині з особливими потребами.

18 дітей, усиновлених громадянами України, – це діти до 5 років, 10 дітей – старше 5 років. 6 дітей, усиновлених іноземцями, – старше 5 років, а 3 дітей – віком до 5 років. Зараз існує тенденція до зменшення усиновлення іноземними громадянами. Хоча в попередні роки іноземне усиновлення переважало національне.

Зменшується також відсоток дітей, які підлягають усиновленню. З початку року на облік з усиновлення взято 74 дитини. Порівнюючи з 2009, де на облік поставили 194 дитини, – цифра разюча.

Наразі на Закарпатті 54 особи прагнуть усиновити дитину, з них 46 подружніх та 8 одиноких осіб. Більшість із них бажають усиновити дитину до 5-ти років.

Загалом в області проживає 639 усиновлених дітей. Усі вони стоять на обліках у службах у справах дітей райдержадміністрацій та міськвиконкомів. За кожною такою усиновленою дитиною здійснюється контроль. Протягом перших трьох місяців після усиновлення, наступні три роки – щороку, далі – один раз на три роки до досягнення дитиною повноліття.

Тож перейдемо до суті. Якщо ви вирішили усиновити дитину, то в першу чергу потрібно звернутися до служби у справах дітей за місцем свого проживання. Мешканці міста Ужгород – в міську службу у справах дітей, мешканці сіл Ужгородського району – у службу у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації.

Обмеження при усиновленні для громадян України не існує, тобто усиновлювачами можуть бути як подружня пара, так і одинока, розлучена людина чи вдова. Іноземні ж усиновлювачі повинні обов’язково бути подружжям.

До заяви про те, що ви хочете стати усиновлювачами потрібно подати необхідний перелік документів. Він чітко визначений у Постанові Кабінету Міністрів від 8 жовтня 2008 року №905. Серед них: копія свідоцтва про шлюб (у випадку подання заяви подружжям), довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС. Якщо довідку подає один член сім’ї, то його дохід має покривати прожитковий мінімум для обох. Також потрібно подати копію паспортів, висновки про стан здоров’я заявників, довідку про відсутність судимості. Якщо усиновлювачем є тільки один член подружжя, то разом із пакетом документів необхідно подати нотаріально завірену згоду іншого. Обов’язково необхідно надати копії права власності на нерухоме майно чи договір оренди житла. Усиновлювачі, у своїй заяві, теж мали б визначити, кого саме хочуть усиновити – хлопчика чи дівчинку та якого віку.

Після подачі документів до служби у справах дітей, протягом 10-ти робочих днів, відбувається обстеження житлово-побутових умов помешкання, де проживатиме дитина. Це робиться для того, аби упевнитися, чи дитина проживатиме в хороших, безпечних та гігієнічних умовах, чи матиме своє ліжко. Уже після проходження всіх цих етапів служба у справах дітей надає позитивний висновок, що це подружжя може бути кандидатом в усиновлювачі.

Уже з готовим пакетом документів та висновком державного органу, пара звертається до своєї служби за місцем прописки. Там їм показують фото діток, що стоять на обліку саме в цій установі. Підбір дітей – це складний та тривалий процес, адже зазвичай усиновлювачі прагнуть взяти у свою родину дитину до 5 років. Якщо вони обрали якусь конкретну дитину, то з нею їм влаштовують першу зустріч для «встановлення контакту».

Після зустрічі майбутні батьки мають декілька днів, щоб подумати, чи готові вони взяти у свою родину дитину, адже це надзвичайно серйозна справа. Якщо вони прийняли позитивне рішення, пишеться заява до суду, що усиновлення відбувається в інтересах дитини. Якщо дитина старшого шкільного віку – має бути її згода. Бувають випадки, коли усиновлювачі та дитина не знайшли спільну мову. Відтак вони знову повертаються до служби у справах дітей і шукають нову дитину.

Існують і факти розусиновлення, тобто відмови від дітей після пройденої процедури усиновлення. Пані Світлана переконана, що основною причиною такого вчинку є неготовність батьків прийняти у свою родину дитину – з нею потрібно знайти спільну мову та мати терпіння: «Якщо вже ситуація склалася таким чином, ми намагаємося направити цю дитину не в інтернатний заклад, а знайти сім’ю для опіки. Звісно, це важке випробування для дитини».

Пані Світлана також розповіла нам про нововведення у сфері усиновлення. 20 жовтня набувають чинності зміни, внесені у 905 Постанову Кабінету Міністрів України, яка фактично регулює процедуру усиновлення: «З цього дня всі кандидати, які бажають усиновити дитину, будуть зобов’язані пройти відповідне навчання. Раніше ця вимога стосувалася лише людей, які хочуть створити дитячий будинок сімейного типу або прийомну родину. Наразі не проходитимуть навчання лише особи, що прагнуть взяти дитину на виховання і перебувають із нею в родинних стосунках – бабуся, тітка і т. д.».

Держава повинна створити хорошу систему соціальних працівників – тоді б можна було не доводити ситуацію до вилучення дитини з родини. Ще один нюанс – наразі фактично немає системи, за якою соціальні працівники працювали б із батьками, яких тимчасово позбавили батьківських прав. Соціальних працівників немає – ні кількісно, ні якісно, щоб вони мали змогу підтримувати такі родини. Над цими аспектами ще потрібно багато працювати.

Прийняти нового члена до своєї сформованої родини, звісно, непросто, але для деяких людей це може бути останнім шансом стати батьками. Тож, якщо ви все-таки прийняли рішення усиновити дитину – не опускайте руки, намагайтеся знайти підхід до дитини, зрозуміти її особистість та характер і стати нарешті «повною», щасливою родиною.


Джерело: life.ko.net.ua 01 листопада 2019


Тегидіти-сироти,   усиновлення,   права дитини,   захист прав дитини

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок

 

Права дівчини (витримки з Національного паралельного звіту з виконання Пекінської декларації та Платформи дій. 2019)

Звіт про дотримання прав дівчини.
 

Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах України

Метою Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах було з’ясування рівня розуміння, сприйняття дітьми та вчителями і вчительками гендерних проблем та, зокрема, ставлення до проблеми гендерного насильства у загальноосвітніх навчальних закладах.
 

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.