Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Система інтернатів: про життя сьогодні та майбутні реформи

Цього року стартує урядова програма реформування українських інтернатів. Більшість із цих закладів через декілька років мають зникнути, а замість них – утворять Центри соціальної допомоги сім’ям та дітям й розвинену систему соціальних працівників. Однак, поки реформа на початковій стадії, то існує багато питань пов’язаних з інтернатами, які показують позитивні результати та допомагають дітям із особливими потребами.

Слово інтернат походить від латинського «іnternus», що означає всередині. Основна відмінність інтeрнатів від інших шкіл у тому, що діти у них, крім навчання, також »всередині» живуть та отримують ту чи іншу фахову допомогу. В Україні мережа таких закладів є досить розгалуженою, існує кілька сотень інтернатів різного профілю й спрямування, у яких навчається понад сто тисяч дітей.

Національна стратегія реформування інтернатів
Минулого року уряд видав розпорядження про »Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки». За цим документом до 2026 року в Україні закриють майже всі інтернати і замість них створять Центри соціальної допомоги сім’ям та дітям. Частина закладів будуть трансформовані у школи, лікарні, садочки, заклади соціальної сфери.

За даними Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби, в українських інтернатах зараз перебуває 1,5% дітей країни. Згідно з Національною стратегією, вже з у 2026 році дітей в подібних закладах має бути менше як 0,5%. Ті, що з різних причин все ж залишатимуться в інституціях, а не у сім’ях, мешкатимуть в умовах максимально наближених до сімейних – до 15 осіб в одному закладі.

«У нас 106 тисяч дітей у цих інтернатних закладах. 751 заклад по всій країні – розгалужена мережа, підпорядкована різним міністерствам. Майже 7 млрд гривень фінансування… При цьому, сиріт у цих закладах усього 8 тисяч, а всі інші 98 тисяч – це діти, які мають сім’ї. Чимало з цих сімей отримують матеріальну допомогу чи соціальні виплати від держави, хоча, в той же час, дитина їх перебуває на повному державному забезпеченні в інтернатному закладі і тільки на канікули чи вихідні з’являється вдома», – розповів Микола Кулеба в інтерв’ю УНІАН,

На думку Уповноваженого Президента України з прав дитини, інтернатна система невиправдано дорога і неефективна. Справді, світовий досвід свідчить, що інтернати – це пережитки минулого. У країнах Західної Європи їх залишилося дуже мало. У сусідній Молдові за останні сім років зменшили на 80% кількість дітей в інтернатах, а у Румунія – на 70%. Польща ж продала великі заклади, купила маленькі будиночки в громадах, а відповідні служби постійно шукають сім’ї, які дбатимуть про дітей.

В Україні реформа проходитиме в два етапи. Спочатку в кожній області проаналізують і створять проект перепрофілювання інтернатів – це, власне, план дій на цей рік. А з наступного року має початися виведення дітей з інтернатів – повернення в сім’ї або пошук нових батьків. Пілотною вже стала Житомирська область. Регіону допомагає організація Lumos, яка працює над реформуванням інтернатів в усьому світі. До речі, заснувала цю організацію британська письменниця Джоан Роулінг. 

Варто також сказати, що в рамках проекту модернізації соціальних послуг Україна отримала позику в 300 млн євро від Світового банку. В цілому, є хороші перспективи, що реформа таки відбудеться.

Винниківська санаторна школа інтернат

Та поки реформа не відбулася, кореспондент ІА ZIK завітав в одну із шкіл-інтернатів Львівщини.

У багатьох людей інтернати асоціюються із чимось старим і совдепівським, з тим, що відлякує. Частина людей боїться навіть проходити поруч таких закладів, вважаючи, що діти там »інші». Однак, як свідчать позитивні приклади змін – не всі інтернати є неефективними, а деякі стали прикладами для наслідування.

Одним із таких закладів з позитивним іміджем є Винниківська загальноосвітня санаторна школ-інтернат І-ІІІ ст., для дітей з малими і неактивним формами туберкульозу. Вона розташована за 15 км від Львова. Заклад був заснований ще у 1962 році. Відтоді школа не міняла свого профілю. Інтернат був створений для здобуття вихованцями загальної середньої освіти в поєднанні з лікувально-профілактичними та реабілітаційними заходами.

У школі навчається 406 дітей. Вони не хворі, але мають туберкульозну паличку на початковій стадії розвитку, виявлену завдяки реакції Манту. Тому потрапляють у цей заклад лише через лікарське скерування.

Тут працює 65 педагогів та ще кілька десятків людей персоналу, серед яких медичні працівники. 160 дітей перебувають в інтернаті цілодобово, інших привозять рідні. Спальний корпус зручно сполучений із навчальним. Також у розпорядженні школи велика земельна ділянка – тут маленький парк і спортивний майданчик.

Винниківська школа-інтернат у першу чергу вражає своєю розвиненою інфраструктурою. У закладі тепло, вікна нові, дах не протікає, всередині зроблені ремонти і у кожному класі є мультимедійні проектори. В приміщенні чисто і відчувається домашня атмосфера. Діти ситі (п’ятиразове харчування), виглядають щасливими, на перервах весело бігають яскраво розмальованими коридорами. У закладі діє шкільне радіо і навіть є свій стоматологічний кабінет.

В основному, оновлення всієї цієї інфраструктури відбулося не за рахунок державних коштів, а за допомогою грантових проектів. Уже вісім років від імені громадської організації «Школа мрій», заклад співпрацює із закордонними фондами з Голландії та Швейцарії, за кошти яких і відбулися більшість позитивних змін.

Директорка цієї школи Лілія Свистович, яка вже тринадцять років обіймає свою посаду, каже, що відколи у закладі поміняли пріоритети виховання та навчання дітей – все змінилося на краще.

«Є одна типова проблема – діти, які навчаються в інтернатах, мають споживацьку жилку. Тобто їм здається, що держава, суспільство – всім їм щось винні. Нам вдалося це змінити. Ми вчимо наших дітей не лише споживати, а також ділитися. Якщо раніше на першому місці завжди стояло навчання, на другому виховання і аж на третьому духовність – то ми все поміняли. На першому місці у нас духовність, далі виховання, а тоді вже навчання. Адже дитина, що є духовною й вихованою, має потребу здобувати нові знання та вчитися у міру своїх можливостей. У духовність ми вкладаємо поняття цінностей, на першому місці стоять загальнолюдські цінності. Та це не є щось далеке і загальне – це взаємна допомога, підтримка. Кожна дитина є особливою. У нас немає дітей, які без талантів. Ми намагаємося у кожній дитині виховати свободу і почуття власної гідності. Не ту свободу, яку називають анархією, а ту, яка означає відповідальність за свої слова і вчинки», – розповідає Лілія Свистович.

Можливо, саме тому, 80% дітей цієї школи інтернат успішно потрапляють у вищі навчальні заклади і показують високі результати. Як кажуть старші вчителі, до того – це були поодинокі світлі голови, які хотіли чогось добитися у цьому світі, а тепер таких більшість.

Справді, коли поспілкуватися із дітьми цього закладу, то абсолютно не виникає якоїсь думки, що вони інші. Навпаки, вони виглядають вмотивованими і відкритими, їм цікаво говорити про себе і дізнаватися щось нове.

До прикладу, старшокласник Роман із захватом розповідає про поїзди, бо хоче продовжити родинну справу. Восьмикласниця Соломіє мрія бути найкращим кухарем у світі, бо дуже любить готувати. А дві сестри, Юля та Оля, можуть похвалитися знанням сурдоперекладу, адже мають глухоніму бабуся, з якою навчилися спілкуватися мовою жестів. А от Надю привезла бабуся з міста Харцизьк (Донецька область), який уже чотири роки під контролем сепаратистів. Дівчинка п’ять місяців тут. Каже, що їй дуже подобається, діти хороші, швидко адаптувалася. Вона мріє стати ветеринаром.

Діти цієї школи, як то кажуть, не витають у повітрі, а намагаюся слідувати своїм мріям. Тому у школі багато гуртків і активне самоврядування. У них є можливість навчатися мистецтву танців, пройти курси самооборони, позайматися у різних спортивних секцій, а також у образотворчих та вокальних гуртках. У школі є своя капличка, де капелан регулярно проводить Служби Божі та спілкується із дітьми. Також цікаво, що діти, завдяки голосуванню, самі вирішують, хто поїде за кордон, коли виникає така можливість. На дверях класу завжди є фото учня чи учениці, які у чомусь відзначилися. Кожних вихідних якийсь клас їде на екскурсії. Також діти досить активні у соціальному житті поза стінами закладу – допомагають одиноким та стареньким людям міста Винники, їздять на різні додаткові курси і не втрачають зв’язку із інтернатом навіть після закінчення школи.

Перспективи й майбутнє
Більшість дітей, які навчаються у цьому закладі – із неблагополучних та малозабезпечених сімей. Тобто тата чи мами, з тих чи інших причин, немає поруч, члени сім’ї люблять випити і мало цікавляться своїми дітьми, або ще є інші важкі життєві обставини. Діти, звісно, про це не розповідають, але вихователі закладу знають і цікавляться історією й життям кожного з вихованців. У цьому закладі діти почуваються у безпеці і абсолютно нормальними, хоч і в чомусь-таки особливими.

Директорка школи також розповіла, що майбутнє Винниківської школи інтернат є не визначеним, бо обласна влада дала гроші лише на півроку, і чиновники говорять про можливе закриття. 

«Щороку спостерігається тенденція до зменшення державного фінансування. Через малі зарплати маємо нестачу вчителів, хоча у нас молодий колектив. Також гостра проблема із літніми та зимовими путівками для дітей, які потребують оздоровлення та уваги. Адже є такі сім’ї, де діти вертаються додому у час великих канікул і не мають що їсти. У цих дітей немає нікого, хто б міг за ними сповна доглянути. Тому шукаємо всі можливості, щоб спланувати дозвілля своїх підопічних. Після літніх і зимових свят, діти майже місяць часу «відгодовуються» в інтернаті. Я вважаю, що реформи потрібні, але мудрі реформи. У багатьох інтернатів є свої позитивні напрацювання, які потрібно враховувати. В першу чергу ми всі повинні разом думати про благо дітей і їх майбутнє», – поділилася Лілія Свистович.

На Львівщині кілька десятків інтернатів, у яких навчається кілька тисяч учнів, з яких лише кілька сотень – сироти. Директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій у коментарі повідомила, що цього року буде зібрано й проаналізовано інформацію, яка дасть старт реформуванню інтернатних закладів області.

«Процес незворотній, але всі заклади, звісно, не будуть закриті. Є діти, яких складно перевести на інклюзію через їх особливі потреби. Всі інші діти повинні виховуватися у сім’ях та у звичайних школах. Ніяка інституція не замінить дітям батьків чи опікунів. Стосовно Винниківської санаторної школи-інтернат, то є певні проблеми із фінансування, однак зарплати працівникам передбачені до кінця року. Також є питання, щоб перевести цю школу-інтернат із обласного підпорядкування у розпорядження міста Львів. Чи буде заклад закритий? Ні, такого роду санаторні заклади потрібні. Але є свої нюанси. Проблема у тому, що у школі, в основному, діти із Винників, міста Львів та Пустомитівського району, тобто з тих територій, що є поруч. Але законодавчо має бути співвідношення 70% на 30%, тобто більшість дітей мають бути із віддалених районів. Також у таких школах-інтернатах мають навчатися справді хворі діти, які потребують цього. Тому це не може бути постійним місцем навчання. Рік інтенсивного лікування, а далі знову загальноосвітня школа. Санаторні школи-інтернати, здебільшого, нехтують цією вимогою, і контингент є незмінним. Тобто бувають учні, які від першого до одинадцятого класу там навчаються», – розповіла Любомира Мандзій.

Цей рік має стати вирішальним для більшості інтернатів Львівщини та України, дати старт початку реформування цієї галузі. Однак, є свої ризики, які пов’язані із долею тих дітей, батьки чи опікуни яких не виконують належним чином своїх обов’язків. Для таких дітей інтернати, особливо ті, які вирізняються бажанням рухатися у ногу із часом, є місцем спокою та затишку. Реформа інтернатів буде сповна ефективною тоді, коли в Україні стане налагоджена і розвинена мережа соціальних працівників, які стежитимуть за добробутом дітей, що потребують особливої уваги.

Юра Мартинович

 

 


Джерело: ZIK 31 сiчня 2018


Тегидіти-сироти,   усиновлення,   права дитини,   інтернати,   захист прав дитини

НАШІ ПРОЕКТИ

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.
 

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок

 

Права дівчини (витримки з Національного паралельного звіту з виконання Пекінської декларації та Платформи дій. 2019)

Звіт про дотримання прав дівчини.
 

Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах України

Метою Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах було з’ясування рівня розуміння, сприйняття дітьми та вчителями і вчительками гендерних проблем та, зокрема, ставлення до проблеми гендерного насильства у загальноосвітніх навчальних закладах.