Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Як війна на Донбасі позбавляє дитинства

Школярі на сході Україні страждають від того, що протягом перших місяців 2019 року кількість атак на школи зросла в чотири рази в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Як зазначають у Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ), збільшення числа атак посилює психологічні травми у школярів, а також створює для них ризики фізичних травм або смерті. За даними ЮНІСЕФ, у період із січня до квітня 2019 року зафіксовано 12 атак на школи, тоді як за аналогічний період минулого року – три такі випадки.

Зруйновані класи, вікна, закладені мішками з піском, щоб захищати дітей від випадкових куль – не найкраще місце для навчання. Проте більшість шкіл вздовж лінії розмежування на Донбасі мають такі інтер’єри.

Марії 13 років, вона також навчається у Мар’їнській школі. Дівчина розповідає, що у 2014 році їй ледве вдалося врятуватися від обстрілу. Її матері наснився поганий сон, і вона вирішила, що в ту ніч потрібно заночувати в бабусі. «Того ж дня в наш будинок влучив снаряд. Ми там більше не живемо», – пригадує школярка.

Під час найважчих боїв на початку війни усі друзі й однокласники 14-річного Олексія покинули їхнє рідне містечко Новотошківське. Воно розташоване на Донеччині за кілька кілометрів до від лінії розмежування. Там залишилося лише шість дітей його віку. «Були тільки літні люди, я і мій друг, і моя сестра. Це було дуже важко і боляче, і ми навіть молилися Богові, щоб це все закінчилося», – пригадує Олексій. Сьогодні, хоча його школа знову відкрилася, у класі Олексій ще тільки з чотирма однокласниками. Через п’ять років після початку війни усе життя в Новотошківському обертається навколо школи. У сірому цегляному будинку розташовані і середня школа, і дитячий садок. Попри те, що школа значно постраждала від обстрілів, сьогодні тут продовжують проводити заняття, спортивні заходи, вибори і семінари з питань безпеки. Школа також стає укриттям, коли починається обстріл.

«У нас у місті немає кінотеатру чи басейну. Немає навіть кафе, де можна було б просто посидіти і поговорити», – розповідає 13-річна Даша з Мар’їнки.

Нещодавно за підтримки ЮНІСЕФ у Мар’їнській школі, що постраждала від обстрілів, була облаштована ігрова кімната. «Ми зможемо організувати чайні вечірки, кінопокази і дискусійні вечори», – з ентузіазмом розповідає Даша. У Фонді також наголошують, що діти тепер матимуть безпечне місце, поки чекають на шкільний автобус.

Із початку конфлікту в квітні 2014 року понад 750 навчальних закладів із обох сторін лінії розмежування були пошкоджені або зруйновані в результаті бойових дій. Через близькість до військових об’єктів, баз, складів і контрольно-пропускних пунктів школярі опиняються у серйозній небезпеці. Окрім цього, безпеці й психологічному здоров’ю дітей загрожують міни і вибухонебезпечні пережитки війни, що призводять до травм і стресу.

«У січні обстріли стали важчими, а у нас був лише один навчальний день. А після цього ми провели три або навіть чотири місяці у підвалі», – згадує 14-річна Соня з Новотошківського 2015 рік. Сім’я Соні й інші жителі містечка були змушені протягом декількох місяців ховатись у підвалі житлового будинку. Вони тоді затягнули ліжка і печі в цю темну і вологу кімнату з земляною підлогою. Не було електрики і води. У короткі періоди затишшя дорослі піднімалися на поверхню за водою до найближчого колодязя, а діти малювали і читали книжки при свічках.

Через постійні обстріли близько 3,6 мільйона жителів Донбасу потерпають від обмеженого доступу до водних ресурсів і належних санітарних умов. ЮНІСЕФ наголошує, що брак чистої води ставить під загрозу безпечне майбутнє. В особливій групі ризику залишаються близько 500 тисяч дітей у Луганській та Донецькій областях, які потребують налагодження постачання води і гігієнічних умов для уникнення поширення інфекцій.

Багато дітей і їхніх родин, які живуть в уражених конфліктом районах, не мають стабільного доступу до води.

Анастасії зараз 12 років. Вона живе з бабусею у селі Водяне, що під Донецьком. У 2015 році один із солдатів української армії врятував її від вибуху танкового снаряда. Її мама померла від невідомої хвороби, батька не стало, ще коли дівчинка була зовсім маленькою. Дідусь взимку провалився під кригу. Бабусі не одразу дали опікунство, бо мешкає на лінії зіткнення. Волонтери дали Насті ім’я «Пуговка». Тепер до неї в гості приїжджають зі всієї України, щоб підтримати й допомогти. Таких дітей війни у Водяному чимало. На парканах пишуть «Тут живуть діти», а навколо існує ризик натрапити на небезпечні вибухові пристрої.

Щоб допомогти дітям-переселенцям із сходу України подолати психологічні наслідки війни, у 2015 році активісти і волонтери створили наметове містечко «Лісова застава» на Київщині, яке потім перетворилося на повноцінний дитячий табір.

Більшість дітей у той час приїжджали позмінно, на 21 день, раніше деякі проживали у «Лісовій заставі» постійно. З дітьми працюють психологи, більшість із яких також є переселенцями з Донецької та Луганської областей. Вони розробили програму, спрямовану на реабілітацію та базову психологічну допомогу. За допомогою спеціалістів вони навчаються домовлятись, довіряти, дружити й залишають «Лісову заставу» більш розвинутими і комунікабельними.


Джерело: Радіо Свобода 04 червня 2019


Тегиправа дитини,   Донбас,   війна,   захист прав дитини

НАШІ ПРОЕКТИ

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок

 

Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах України

Метою Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах було з’ясування рівня розуміння, сприйняття дітьми та вчителями і вчительками гендерних проблем та, зокрема, ставлення до проблеми гендерного насильства у загальноосвітніх навчальних закладах.
 

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.
 

Права дівчини (витримки з Національного паралельного звіту з виконання Пекінської декларації та Платформи дій. 2019)

Звіт про дотримання прав дівчини.