Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Жінки часто не розуміють, що над ними відбувається насильство, — Рашко

Правозахисники навчають поліцію Луганщини та Донеччини тому, як протидіяти домашньому та гендерно зумовленому насильству

Гостя ефіру — менеджер програм «Української фундації громадського здоров’я» Анна Рашко.

Григорій Пирлік: Ви навчаєте поліцейських протидіяти домашньому та гендерно зумовленому насильству. В чому полягає навчання?

Анна Рашко: Ми запустили проект. Спочатку підготували команду тренерів з числа офіцерів поліції, дільничних і патрульних. Їх ми навчали тому, який алгоритм дій має бути у випадку насильства, які є міжнародні норми, українське законодавство, як говорити з постраждалою, як говорити з кривдником, як поводитися в конфліктній ситуації. Наразі ми проводимо такі навчання для офіцерів поліції в Донецькій та Луганській областях.

Григорій Пирлік: Надійшло повідомлення, що в якійсь родині хтось когось побив. Як мають відреагувати поліцейські?

Анна Рашко: Спочатку на виклик приїжджає патрульна поліція, вона дивиться, як кваліфікувати випадок. Якщо це домашнє насильство, то з кривдником проводиться так звана профілактична бесіда, дається офіційне попередження. Згідно з законодавством кривдника направляють на громадські роботи або на проведення корекційної програми.

Поліція говорить з потерпілою (або потерпілим), роз’яснює її права, дають інформацію про те, яку соціально-психологічну допомогу вона може отримати, куди їй звернутися.

Поліція надає інформацію, але не можна примусити потерпілу звертатися до психолога.

Важливо, щоб жертва відчувала безпеку.

Григорій Пирлік: Повідомляють жертви чи сусіди, які почули сварку?

Анна Рашко: Буває по-різному. Переважно сусіди або свідки бояться повідомляти, не хочуть в це влазити.

Ми також запустили інформаційну кампанію «Насильству немає виправдання», де ми говоримо про те, що важливо звертатися до поліції.

Григорій Пирлік: Ви знаєте багато випадків, коли жінки забирали заяви?

Анна Рашко: Є такі випадки. Ми маємо розуміти, що насильство — комплексна і складна проблема. Відбувається психологічний процес між кривдником і жертвою.

Григорій Пирлік: Чи мають Донецька і Луганська області певну специфіку?

Анна Рашко: Звичайно. Військовий конфлікт триває. Напруга там набагато більша, ніж ми беремо по всій Україні. Жінки бояться повідомляти про випадки насильства. Специфіка в тому, що там живе велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Як мінімум психологічне насильство ці люди отримали. Якщо вони його не відпрацьовують, це відображається в сім’ї.

Григорій Пирлік: Я пам’ятаю скандал, який спричинив керівник Головного управління Нацполіції в Донецькій області В’ячеслав Аброськін. Він написав пост, в якому перелічив випадки, коли саме жінки травмували чоловіків. Пост не був дуже серйозний. Чи серйозно поліція ставиться до цієї проблеми?

Анна Рашко: Ставиться серйозно. Реформа в поліції і нові кадри — це великий плюс. Поліцейські зацікавлені в тому, щоб навчатися.

Григорій Пирлік: Ваша організація проводила пробіг у Краматорську. Планує зробити це і в Сєвєродонецьку. Що це буде?

Анна Рашко: Це міський пробіг в рамках кампанії «Насильству немає виправдання». Ми запрошуємо туди поліцейських, які разом з місцевими жителями будуть бігти невелику дистанцію.

Григорій Пирлік: У яких випадках відбувається затримання кривдників?

Анна Рашко: Якщо було серйозне поранення, коли злочин містить кримінальний характер.

Григорій Пирлік: Якої допомоги потребують діти?

Анна Рашко: Вони передусім потребують психологічної допомоги. Складність у тому, що потрібен дозвіл батьків, щоб надалі працювати з дітьми. Якщо насильство здійснюється з боку батька чи матері, то дуже складно знайти важелі, щоб вони таки дали дозвіл. Також обов’язково повідомляється в службу у справах дітей.

Важливо не залякувати родину, а поговорити з нею.

Григорій Пирлік: Чи багато ситуацій, коли родини самі намагаються виправдовуватися?

Анна Рашко: Є такі ситуації. Це не те, щоб виправдовування, це часто нерозуміння зі сторони жінок, що над ними відбувається насильство.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

 


Джерело: Громадське радіо 19 червня 2017


Тегинасильство щодо жінок,   права жінок

НАШІ ПРОЕКТИ

Навчально-методичний посібник «Організація роботи з розв’язання проблеми насильства в школі»

Навчально-методичний посібник створений для поширення інформації про можливості системної тренінгової роботи з дітьми, батьками та педагогами задля подолання насильства над дітьми в школі. Посібник стане в нагоді вчителям, соціальним педагогам, психологам та іншим спеціалістам, які працюють безпосередньо з дітьми. Система тренінгів, що представлена у посібнику, випробувана в 20 пілотних школах при роботі з педагогічними колективами.
 

Голоси дітей – проти насильства щодо дитини

Слова дітей з усього світу про попередження насильства щодо дитини відобразились на сторінках книги " Голоси дітей - проти насильства щодо дитини".
 

Методичні рекомендації "Організація роботи з розв`язання проблеми насильства в загальноосвітньому навчальному закладі"

У методичних рекомендаціях описано підхід до подолання насильства через відповідне управління діяльністю загальноосвітнього навчального закладу, спрямоване на попередження насильства. Підхід було опрацьовано у чотирьох пілотних загальноосвітніх навчальних закладах України, співпраця з якими є продовженням багаторічної роботи Жіночого консорціуму України у напрямку попередження насильства над дітьми. Рекомендації стануть в нагоді директорам та директоркам,вчителям та вчителькам, соціальним педагогам та едагогиням, психологам та психологиням, та іншим спеціалістам та спеціалісткам, які працюють з загальноосвітніми навчальними закладами щодо попередження насильства щодо дітей.
 

Дослідження передумов запровадження нової практики допиту опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства

За даними різних джерел, сексуальне насильство щодо дітей в Україні набуло тривожних масштабів. Результати опитувань дітей свідчать, що кожна п’ята дитина в Україні зазнавала різних форм сексуального насильства. У понад 80% таких випадків злочинці були знайомими для дітей людьми, у 90% випадків про насильство відносно дітей у відповідні органи ніхто не повідомляв.