Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Малюнок без мами: де жити дитині після розлучення батьків

Визначаючи місце проживання дитини після розлучення батьків, суд має враховувати бажання дитини, навіть якщо їй ще не виповнилося десяти

Будь-які сімейні справи — завдання не лише для юристів, а й для психологів та соціальних працівників, особливо якщо йдеться про сім'ї, що розпалися, і доводиться визначати подальшу долю дітей. І в деяких випадках думка психолога може стати якщо не визначальним, то одним з найвагоміших аргументів на користь того чи іншого рішення.

Для прикладу ось одна така сімейна справа, яка розглядалася в Житомирській області. Сама історія відбувалася в одному з сіл (тільки не Житомирської, а Херсонської області) й починалася вельми тривіально. Зійшлися механізатор з Херсонщини й доярка з Житомирщини, одружилися, народилася дочка. Все як завжди, якби не одна деталь: доярка була, напевно, та ще дамочка. Шлюб це в неї був другий, а в першому вона народила трьох дітей, причому всі вони жили в будинку колишнього чоловіка, а вона... скажімо так, не надто піклувалася про їх виховання. Але, можливо, новий чоловік вирішив дати їй другий шанс або просто покохав і повірив, що все буде добре. Ну і, як неважко здогадатися, нічого доброго з цього не вийшло. Дівчинці ще не було п'яти, коли її батьки розійшлися: механізатор перебрався до своєї матері, забравши з собою дочку, а доярка поїхала до Житомирської області.

В матеріалах справи є деякі документи, що стосуються мами дівчинки. Наприклад, характеристики, видані по службі з її нового місця роботи, — і це хороші характеристики. А ось з місця проживання в Херсонській області характеристики гірші. З них видно, що мати дівчинки — особа, м'яко кажучи, легковажна й до того ж не проти іноді вжити «напої бадьорості та здоров'я».

Одним словом, шлюб розпався, дівчинка жила з татом і бабусею. І раптом через рік... матуся згадує, що в неї є дочка, і подає до суду позовну заяву з вимогою віддати дівчинку їй. Було це рік тому, у квітні 2017-го.

Тим часом тато теж не сидів склавши руки. Він звернувся до сільради, а та, у свою чергу, — до служби у справах дітей районної адміністрації з проханням порушити в суді питання про позбавлення матері батьківських прав. У вересні батько подає зустрічний позов до районного суду Житомирської області (до якого звернулася його колишня дружина з вимогою повернути їй дівчинку). А в жовтні райсуд Херсонської області виносить рішення про стягнення з горе-матері аліментів у розмірі однієї чверті заробітку.

Поліція Херсонської області, між іншим, підтвердила, що мати жодного разу не зверталася із заявами про те, що їй заважають спілкуватися з дочкою. (Простіше кажучи, вона не шукала зустрічей з дівчинкою, не приїжджала до неї.)

І в грудні районний суд в Житомирській області... задовольнив позов матері.

Зроблю невеличкий відступ: попри те, що батьки за законом мають рівні права на дитину, в переважній більшості випадків її залишають саме з матір'ю. І найчастіше для цього є вагомі підстави. Але ж матері бувають різні, а суд — на те й суд, щоб не слідувати звичною схемою, а підходити до кожної справи індивідуально. Ще один момент: це, звичайно, мої здогади, але чим керувалася мати, бажаючи раптом повернути молодшу назад? Мати, яка до цього з легким серцем віддала чотирьох (!) дітей батькам? Чи не стояли за цим якісь матеріальні міркування? Аліменти, наприклад? Куди як краще отримувати аліменти, а не платити їх. Тим більше що згідно з документами батько дівчинки заробляв в середньому близько 10 тис. грн на місяць. У селі, де є свій город та інше господарство, це непогані гроші.

І ще одна деталь: матуся подала позов до свого районного суду (а жила вона, повторюся, в Житомирській області). У суду першої інстанції був висновок районних органів опіки та піклування за місцем проживання матері, де було сказано, що умови для життя дитини там нормальні.

Звичайно ж, батько подав апеляційну скаргу, і один з основних аргументів — а у дочки поцікавилися, з ким вона хоче жити?

«У сімейному кодексі сказано, що місце проживання дитини, молодшої за 10 років, визначається за згодою батьків, — пояснює юрист Тарас Уманець. — Якщо дитині виповнилося 10 років, то воно визначається за згодою батьків та самої дитини. А з 14 років дитина сама вирішує, з ким їй жити. Якщо мати з батьком не вирішили між собою питання полюбовно, це визначає суд».

Від себе додам, що згідно зі ст. 171 Сімейного кодексу України «дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї».

Але тут є одне «але». У ст. 171 немає вказівок на вік дитини. Тобто малюк-дошкільник теж має право висловити свою думку. Але чи буде така думка об'єктивною? Адже вплинути на маленьку дитину доволі легко. І в такому разі на допомогу мають прийти фахівці.

Але повернімося до конкретної справи. У ній є характеристика зі школи, де дівчинка проходила заняття для майбутніх першокласників. Там сказано, що це спокійна, добра й адекватна дитина. Обстежили дівчинку і клінічні психологи Каховської центральної районної лікарні. Для цього вони використовували зокрема й діагностичні малюнки. Для психологів дитячі малюнки — найцінніший матеріал, вони можуть розповісти про те, що думає і відчуває дитина, куди повніше, ніж вона сама здатна це зробити. Так ось, один з класичних методів діагностики — малюнок сім'ї. Він багато чого може розповісти про взаємини близьких, і під час розшифровки мають значення всі деталі — розташування фігур на аркуші, їхні розміри, колір, штрихування, навіть сила натиску олівця. За зображенням можна визначити ставлення дитини до різних членів сім'ї, їхню соціальну значущість для малюка. На своєму малюнку дівчинка намалювала себе, бабусю і тата. Мами не було взагалі.

Нарешті, апеляційна інстанція зробила те, чого не зробив суд першої інстанції, — заслухав дитину в суді. І шестирічна дівчинка без присутності батьків сказала, що хоче й надалі залишатися з татом і бабусею. Суд з нею погодився.

 


Джерело: Ракурс 17 травня 2018


Тегиправа дитини,   захист прав дитини

НАШІ ПРОЕКТИ

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.
 

Гендерний Моніторинг Виборів Голів та Рад ОТГ за 2015-2017 рр.

Аналітичний звіт «Гендерний моніторинг виборів голів та рад ОТГ» розкриває кількісний і якісний аналіз гендерного виміру перших виборів до ОТГ, а саме: аналіз кількісного представництва жінок і чоловіків серед кандидатів у сільські, селищні та міські ради ОТГ, тенденції участі жінок у якості кандидаток до рад та голів ОТГ, гендерний склад рад ОТГ та обраних голів ОТГ, інтерв’ю з кандидатками 60 ОТГ на голів та у склад рад ОТГ. Збірник містить висновки та рекомендації щодо посилення ролі й участі жінок у політичному житті.
 

Дослідження Громадської Думки з Питань Участі Жінок у Політичних Процесах

Дане дослідження допомагає знайти відповіді на деякі з цих запитань та демонструє, що саме з приводу політичної участі жінок думають громадяни і громадянки, та які подальші кроки потрібно здійснити для того, щоб заявлена в Конституції України стаття 24 щодо надання жінкам і чоловікам рівних прав і можливостей була реалізована.
 

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок