Жіночий консорціум України - це об’єднання, засноване жіночими громадськими організаціями, для забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків та благополуччя дітей в Україні.

БІЛЬШЕ

Цькування у школі: як підліткові не стати жертвою булінгу?

Як виявити булінг у школах, чому підлітки зазнають цькувань однолітків, як захистити дитину від насилля, якою має бути роль громадянського суспільства, освітян та молоді у вирішенні цієї проблеми? Шукали відповіді на ці та інші запитання гості програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” директорка правозахисного Департаменту Docudays.UA Ксенія Шиманська, практична психологиня “Клініки, дружньої до молоді” Дарницького району міста Києва Олена Рижикова та менеджерка денного центру “Право на здоров’я” Людмила Сабадаш.

Інтернет-технології стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. У три роки діти самостійно дивляться мультики на YouTube, а першокласники шукають необхідну інформацію за допомогою Google. Підлітки не уявляють свого життя без соціальних мереж. Проте, не всі знають, які небезпеки приховує Інтернет, і в той же час, не розуміють, як можна захиститися від них. За даними опитування дитячого фонду ООН – ЮНІСЕФ, близько третини підлітків ставали жертвами цькування в інтернеті: 29% опитаних були жертвами онлайн-булінгу, 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття. Більшість опитаних* зазначають, що кібербулінг найбільш поширений в соціальних мережах, зокрема у Facebook, Іnstagram, SnapChat i Twitter.

Директорка правозахисного департаменту Docudays.UA Ксенія Шиманська пояснює:

“Булінг — це цькування та приниженням з метою завдати якомога більших страждань людині. Воно може відбуватися однією особою або групою осіб. Нині розрізняють різні види булінгу: фізичний, психологічний, соціальний та кібербулінг. У це поняття український законодавець у січні місяці цього року вніс поняття, трактування якого вимагали наші міжнародні партнери. Тобто, у булінгу обов’язково має бути однією із сторін дитина, відповідно, це — цькування і приниження, яке відбувається в рамках освітнього процесу кимось із тих людей, які є учасниками освітнього процесу”, — говорить Ксенія Шиманська.

Такий тип булінгу не обов’язково може бути між учнями. Це може бути і цькування вчителем дитини, яка навчається, і також іншими учасниками освітнього процесу, як, наприклад, батьки.

“Створюється така ситуація, коли є нерівність сил, коли вже втрачається оця першочергова причина і є просто потік негативу, і, що найважливіше — це те, що одна зі сторін або дві сторони є учасниками освітнього процесу”, — пояснює експертка.

Одним із видів цькування є кібербулінг. Законодавець не пише про нього в законі, але використовує таке поняття як цифрові технології у приниженні.

“У цьому якраз і є складність, що окремий вид булінгу не визначений. Якщо це — одна з ознак, значить можна часом випустити, проігнорувати, не звернути увагу, просто не вписати її в фабулу справи і не обов’язково реагувати на випадки, які були в онлайні. Тому наші правоохоронці найчастіше просто через те, що їм не вистачає знань, практики, не беруться за кваліфікацію цих випадків онлайн-знущань. Ми навіть не знаємо, яке відомство має всеціло присвятити свою роботу цьому питанню”, — говорить Ксенія Шиманська.

Експертка пояснює, що на даний момент чітко визначений алгоритм реагування на цькування у школі: спочатку задіюється адміністрація школи. Далі — той, хто потерпає від булінгу, чи той, хто знає про таку ситуацію, в класичному випадку, мав би звернутися саме до адміністрації школи і повідомити про такий випадок. Після цього адміністрація школи має створити комісію, яка розслідує дану ситуацію. І вже за її рішенням можна оцінити чи був факт булінгу.

Ще одне нововведення закону — штрафи за булінг. Якщо особа піддала іншу особу цькуванню вперше, то вона зобов’язана буде сплатити від 340 гривень до 850, якщо ці дії вчинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф мають сплатити його батьки. За повторне цькування, сума збільшується — від 1700 грн до 3400 гривень. Також приховування випадків булінгу педагогами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 850 грн до 1700 грн.

Менеджерка денного центру “Право на здоров’я” Людмила Сабадаш вважає, що сплата такого штрафу — відповідальність батьків, так як підліток не має можливості самостійно сплатити за свої вчинки.

“Батькам потрібно бути відповідальними і звертати увагу на своїх дітей. Проте, штраф не може бути єдиноправильним вирішенням проблеми. Варто змінювати систему. Штраф заплатив, а далі що?! Тому батькам потрібно навчатися, ходити на курси до психологів, відвідувати батьківські семінари. Нині в Україні їх дуже багато. Спочатку варто запитати у себе: чи достатньо я зробив для вирішення проблеми?”, — говорить Людмила Сабадаш.

Практична психологиня “Клініки, дружньої до молоді” Дарницького району міста Києва Олена Рижикова радить вирішувати віртуальні конфлікти у реальному світі.

“Якщо в реальності ви не знайомі з людиною, то краще припинити комунікацію на рівні соціальних мереж. Якщо ж агресор вчиться у вашій школі або є серед ваших друзів чи оточення, тоді варто виходити з ним на пряму розмову і шукати причини такого цькування. Якщо бесіди віч-на-віч не допомагають — варто підключати до вирішення проблеми батьків”, — радить Олена Рижикова.

Цього року Instagram оголосив, що тестуватиме нову функцію, яка покликана боротися з образами і цькуванням в інтернеті. Генеральний директор Instagram Адам Мусері заявив, що ця соціальна мережа хоче очолити боротьбу з інтернет-булінгом, а тому запускає функцію, яка називається “Обмеження”. Вона допоможе захистити акаунт від небажаної взаємодії.

Директорка правозахисного Департаменту Docudays.UA Ксенія Шиманська вважає, що такі заяви топових соціальних мереж є ознакою потужного впливу громадянського суспільства на формування онлайнового порядку денного.

“Дана заява є ознакою того, що голоси громадянського суспільства почуті. Тому що спочатку ми почали вимагати від Facebook більшої відповідальності, коли прослідкували втручання Росії в процес виборів у США. Це, звісно, дуже круто. Але цього занадто мало. Як на мене, тут ще має бути виважена політика держави, яка не передбачає покладання всієї відповідальності на батьківський контроль або надмірну відповідальність правоохоронних органів, які мають надмірний контроль над всіма нашими мережами та сайтами. Інтернет має бути безпечним середовищем для будь-якого користувача. Особливо, якщо ми говоримо про дитячу аудиторію”, — зазначає Ксенія Шиманська.


Джерело: Громадський простір 15 листопада 2019


Тегиправа дитини,   захист прав дитини,   булінг

НАШІ ПРОЕКТИ

Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах України

Метою Дослідження з питань гендерних аспектів насильства у школах було з’ясування рівня розуміння, сприйняття дітьми та вчителями і вчительками гендерних проблем та, зокрема, ставлення до проблеми гендерного насильства у загальноосвітніх навчальних закладах.
 

Права дівчини (витримки з Національного паралельного звіту з виконання Пекінської декларації та Платформи дій. 2019)

Звіт про дотримання прав дівчини.
 

Альтернативна доповідь по виконанню України конвенції щодо дискримінації жінок

 

Внутрішня політика Жіночого консорціуму України з захисту дітей

Жіночий консорціум України прагне забезпечити захист усіх дітей, з якими ми працюємо. Ми прагнемо просувати права дитини, включаючи участь дитини в питаннях, які стосуються її інтересів. Саме тому Жіночий консорціум України розробив внутрішню політику захисту дитини, аби впевнитись, що всі працівники та волонтери, які контактують з дітьми, не порушували їх прав.